Поради випускникам шкіл та їхнім батькам
Поради випускникам шкіл
1. Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим паче, варто дізнатися якомога більше про майбутню професію. Не полінуйтеся та попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей освітніх закладів.
2. При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.
3. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто крім звичайного вузівського диплому має ще безліч умінь і знань.
4. Не відвертайтеся від «непрестижних» професій, дотримуючись стереотипу про них, як про «чорну» і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й заробітна плата у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких «престижних» спеціалістів.
5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до спеціалістів центрів зайнятості. Вам допоможуть зрозуміти, чи потрібна на ринку праці професія, яку ви обрали.
6. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку професію обрати, зверніться до фахівців центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором, враховуючи ваші потреби і здібності.
7. Візьміть участь у профорієнтаційних заходах, що проводить служба зайнятості для учнівської молоді (ярмарок професій, марафон робітничих професій, ярмарок кар’єри тощо).
Поради батькам
1. Не намагайтесь нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Пам’ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватися. Не варто також змушувати нащадків йти вашим шляхом, навіть якщо у вашій родині усі до сьомого коліна були вчителями чи лікарями.
2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
3. Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки – скористуйтеся послугами спеціаліста з профорієнтації центру зайнятості.
4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже, коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху.
5. Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у вузи і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді до закінчення школиВаша дитина вже чітко визначиться, ким хоче стати.
