Пам’ятка для педагогів , які працюють зі здобувачами освіти під час війни
Пам’ятка для педагогів , які працюють зі здобувачами освіти під час війни
1. Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд здобувача освіти, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.
2. Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б здобувач освіти відчув би близькість – “я з тобою”. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.
3. Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом. Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.
4. Не можна використовувати під час занять метафори, образи літаків, бомб тощо. Це може травмувати здобувачів освіти, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.
Навіть образ неба зараз не даватиме молоді стійкості – для багатьох це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі зі здобувачами освіти.
5. Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати здобувачам освіти зруйнований будинок. До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в супроводі.
6. Не пропонуйте здобувачам освіти жодних образів воєнної техніки. Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть обговорити це. Натомість працюйте над образами сили та стійкості.
7. Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати здобувачам освіти стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.
Уявіть, що ви працюєте з молодою людиною, яка сидить у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.
8. Для здобувача освіти, який пережив втрату, втрату близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.
Здобувачам освіти важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.
9. Якщо здобувач освіти починає говорити, що б він не говорив, ми його слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: “Але я бачу, який/яка ти сильний/сильна і як ти справляєшся”. Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.
Джерело: https://nus.org.ua/
